Вимоги часу

Українське слово має звучати. Нам є про що поговорити між собою, і нам є що сказати світові. Безжальна війна травмує, змушує зануритися у власний світ болю й мовчати, бо жорстока реальність глибша у своєму трагізмі й близькості смерті, ніж можна висловити. Немає таких слів, які були б співмірні переживанню. Бо все навколо непевне, і ти нічого не можеш сказати з певністю.
Є час, коли єдине, на що вистачає сил, – мовчати. І тоді мовчання стає тією зброєю, яка допомагає бути – жити, боронитися, сподіватися. Таке мовчання стає особистісним актом поклоніння Богові, шляхи Якого на мить стають таємничими й до болю незрозумілими. Але цілюща благодать усе змінює! Повертається ясність, приходить розуміння, віра стверджує певність, а надія дає сили рухатися вперед.
Шляхи Господні стають зрозумілішими, біль змінюється на спокій у довірі. І тоді повертаються слова! І тоді ми знову говоримо, стверджуємо, аналізуємо. Тоді знову починаємо формувати завтрашній день. Тоді розум говорить прозою,
а серце відкривається в поезії. Життя та вимушене мовчання загострюють потребу в слові, а слово знову пробуджує волю до життя! Наше українське слово знову звучить у гармонії зі Словом!
На моє переконання, нове число Альманаху передає все різноманіття досвіду й переживань авторів, запрошує нас до діалогу, співпереживання та торування особистої й спільної дороги через війну до перемоги, справедливого миру
й життя в благодаті. Українське слово звучить як свідчення, як торжество життя, як прояв віри, надії та любові!

Бог обдарував кожну віруючу людину чудовими природними талантами та духовними дарами. Творець вклав у єство кожного з нас прагнення до вічного та цінного. Тому в світі існує так багато творчих і обдарованих християн. Їх вірші чи проза захоплюють і надихають, підіймають дух і мотивують до повноцінного життя.
Збірка цих творів може стати натхненням для кожного, хто шукає правдивий зміст життя та готовий служити для слави Всевишнього. Особливо важливо це в наші часи. У важкі для нашої країни дні поетичне слово, як оголений нерв, відчутно розкриває глибини людського серця. Бо в ньому – любов до рідної землі в часи лихоліття і вірність Боговi в часи випробовувань…
Часто слово авторів звучить як молитва. В коротких рядках розкривається душа людини, яка долає шлях з Богом, всупереч усім викликам сьогодення.
«З Ним і для Нього» – принцип тих, хто слідує за Господом. Християни в часи потрясіння і війни продовжують творити, писати і молитися. А перемога обов’язково прийде, бо Він переміг!