Автори

Світлана Шандрук народилася 26 вересня 1954 року в місті Бучачі Тернопільської області (Україна). Після закінчення школи навчалася в Тернопільському медичному інституті. Отримавши диплом, працювала в цьому ж інституті викладачем кафедри фтизіатрії, а згодом (і до пенсії) – лікарем в обласному протитуберкульозному диспансері. У юності писала ліричні вірші, а після навернення до Бога стала писати духовну поезію. Твори друкували в християнських бюлетенях, альманахах і колективній збірці «Подяка Богові». Член Спілки християнських поетів і письменників України. Проживає в місті Тернополі. Виростила двох дочок, має п’ятеро внуків. Із вдячністю за непростий життєвий шлях звершує жіноче служіння в Церкві Христовій Тернополя.

Олександр Чмут – керівник ТрансСвітового Радіо в Україні. Народився та виріс у сім’ї глибоко віруючих батьків у селищі Меджибіж, що на Хмельниччині.

Із дитинства постійно слухав християнські радіопрограми з Монте-Карло та Еквадору. Особисте рішення прийняти Ісуса Христа як свого Спасителя прийняв після проповіді Ярла Пейсті, яка лунала по радіо. Святе по вірі хрещення прийняв у 1985 році.

Здобув ступінь бакалавра пасторського служіння в Ірпінській біблійній семінарії, магістра біблійного консультування – у Київській богословській семінарії, а також доктора служіння – у Київській та Одеській богословських семінарій.

Виконував пасторське служіння в церкві євангельських християн у селищі Меджибіж (1995-2002) і викладав доктрини Біблії та гомілетику в Дунаєвецькому біблійному коледжі.

Має багаторічний досвід роботи на радіо, яке в його житті з’явилося на початку 1990-х. Тоді він став брати участь у підготовці християнської передачі «Голос вічної любові». Безпосередньо в ТСР працює з 2000 року. Як керівник – із 2002 року. Автор передач «Людина і вічність», «Голос вічної любові», проектів «Відверто про наболіле» і «Твій шанс на відродження», які популярні серед слухачів уже багато років. Крім роботи на радіо, проводить різноманітні семінари та конференції, дошлюбні та кризові сімейні консультації, проповідує.

У шлюбі з Наталією Чмут із 1990 року. Разом виховали чотирьох дітей.

Анатолій Хащук народився 24 травня 1953 року в селі Велика Мочулка Теплецького р-ну Вінницької області, у багатодітній віруючій сім’ї. Навчався в Київському державному інституті культури ім. О. Є. Корнійчука. Працював викладачем декоративнохудожнього оформлення в Київському училищі культури. Поезією захопився ще в шкільному віці. У церкві «Пілігрим» (м. Спокен, штат Вашингтон) керує ансамблем народних інструментів «Українська арфа».

Федір Урдюк народився 26 березня 1935 року в селі Скулині Ковельського району Волині, у багатодітній селянській родині. Батько й мати були християнами- баптистами.

Закінчив Луцьке педагогічне училище, музичний відділ.

Працював учителем у с. Мизовому Старовижівського району. Був звільнений із роботи через релігійні переконання.

Після звільнення повернувся в рідне село Скулин. Згодом працював у Ковелі в одній із організацій.

Регентував у церкві євангельських християнбаптистів у Кричевичах. Організовував музичні струнні гуртки. Писав вірші.

Після настання свободи віросповідання друкував їх у християнській періодиці – «Волинь християнська», «Голос надії». Зокрема він співавтор збірника християнської поезії «Досягаючи неба» (2018, Луцьк). Згадують його як талановитого музиканта та педагога.

Грав на багатьох інструментах (баян, акордеон, скрипка, гітара, труба та ін.). Сам майстрував собі струнні інструменти, навіть скрипку.

Помер 16 квітня 2020 року

Василь Мартинюк народився 16 січня 1966 року в с. Карпилівці Сарненського району Рівненської області. Здобув вищу освіту у Волинському державному університеті ім. Лесі Українки, на філологічному факультеті. Закінчив аспірантуру при тому ж університеті та захистив кандидатську дисертацію. Із 1999 року працює літературним редактором журналу «Благовісник». Із 2015 року виконує служіння пресвітера в євангельській церкві с. Княгининок Луцького району. Автор збірки віршів «Оновлення серця» (2004). Батько шести дітей.

Олександр Калінський народився в нехристиянській сім’ї військових i виріс у Німеччині. У 1990 році одружився з прекрасною дівчиною Валентиною. Увірував у 1994-му. Через два роки вступив до Донецького християнського університету й розпочав із однодумцями нову церкву «Джерело життя» в м. Здолбунові, де служить пастором до цього часу. У 1998 році вступив до Української теологічної семінарії. Через рік був рукопокладений на пасторське служіння. У 2007-му закінчив школу Біблійної проповіді, пізніше – інститут «Корам Део». Одружений. Батько шести дітей та дід десяти внуків.

Вікторія Доманська-Фесенко народилася 16 листопада 1972 року в місті Хмельницькому (Україна) у християнській багатодітній сім’ї. Закінчила школу з відзнакою. Вступила до медичного коледжу. Після закінчення коледжу вісім років присвятила вивченню богослов’я в біблійних навчальних закладах Санкт-Петербурга та Одеси. Долучалася до місіонерської та церковної діяльності. Стала писати вірші з дев’яти років. Свій перший роман написала в тридцять (після того, як вийшла заміж і чоловік порадив писати прозу). Нині Вікторія проживає в США та здобуває медичну освіту. Улюблені чоловік та син підтримують її та надихають навчатися й писати романи.

Стефанія Гошовська народилась 31 березня 1960 року в с. Буданів Теребовлянського району, що на Тернопіллі. У 1977 році, після закінчення школи, вступила до Львівського культурно-освітнього училища, де здобула режисерську освіту. Навчалася у Львівському університеті ім. І. Франка на факультеті журналістики. Працювала у сфері культури та редактором в Тернопільській телерадіокомпанії. У 1986 році ввійшла в завіт із Господом через святе по вірі водне хрещення. У шлюбі. Має доньку та онуку

Лідія Вудвуд народилась на Волині. Поезією захоплювалась ще з дитинства. Після закінчення Луцького педучилища та Вінницького педагогічного інституту працювала деякий час у згаданому інституті на кафедрі педагогіки.

Пізнавши Бога, стала членом церкви християн віри євангельської. Була вчителем недільної школи, керівником молодіжного служіння. Свої поетичні твори присвячує Тому, Хто подарував життя та спасіння, прославляючи Його велич та любов.

У 2007 році працювала в редакції християнського журналу «Благовісник» та газети «Голос надії». Вірші Лідії Вудвуд неодноразово друкували журнали «Євангельський голос» та «Християнський вісник» (Канада), поетичнi альманахи. Вона член спілки християнських письменників України.
У 2017 році в Луцьку вийшла її збірка поезій «Вінок любові», а в 2022-му – «Вічне джерело».

Лідія Вудвуд проживає в місті Вишгороді, служить своїм поетичним даром у церкві та соціальних мережах.

Олеся Перепелкіна народилася в простій сім’ї робітників. Прочитавши євангелізаційну брошуру, із вірою звернулася до Господа в молитві покаяння.

Писала романтичні вірші. Коли увірувала в Господа, то стала писати лише про Ісуса й для Нього. Живе в Україні, у місті Вінниці. Із 1995 року член церкви ЄХБ «Спасіння».

Декілька разів вірші Олесі Перепелкіної друкували в збірнику «Стожари Поділля». Тому, що її вірші часто мають призивний євангелізаційний зміст, Олеся завдячує Товариству Євангелізації Дітей, у якому була навчена, як просто й доступно доносити дітям звістку спасіння.

Люба Охман народилася й виросла в Україні в християнській сім’ї. Зовсім юною присвятила своє життя Христу. Її творчий шлях розпочався з дванадцяти років. Люба пише вірші й пісні українською та російською мовами.

Проживає в Сполучених Штатах Америки. Любить дивитися на хвилі океану й слухати шум прибою. Захоплюється ліричною творчістю, має хороше почуття гумору. Бажає й надалі трудитися та писати для слави Господа.

Едуард Курат — пастор церкви «Філадельфія» в Тернополі, Україна. 1999 року переїхав із сім’єю з Донбасу в Тернопіль для місіонерської праці. Поет-бард, автор збірок «На грани» (2011), «Тот, кто путешествует во тьме» (2018). Йому болить за людей, які живуть і помирають без Божої любові. Одружений. Разом із дружиною Оленою виховали трьох дітей.

Юлія Дубовик народилася в м. Запоріжжі, у християнській сім’ї. Із дитинства мала перед очима приклад глибокої віри батьків, тож іще в підлітковому віці віддала своє життя Христу. 2009 року ввійшла в заповіт Господа через святе водне хрещення. Писати стала рано. У поезії бачить своє покликання — нести вістку про Христа тим, хто Його ще не знає, та прославляти Того, Хто став її життям і спасінням. Публікується в різноманітних християнських періодичних виданнях, зокрема в таких — «Віра і Життя», «Забутий Вівтар», «Сестра», «Мир Вам»

Олександр В’ялов народився та живе в Харковi, Україна. Одружений. Разом із дружиною Лією виховують трьох дітей — Маргариту, Вероніку, Олександра. Закінчив Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, фізичний факультет, кафедра теоретичної фізики. Із 1996 року працює в загальноосвітній школі вчителем фізики. Із 2000 року — засновник і директор приватного закладу «Харківський християнський ліцей «Початок мудрості». Із 2010 року — пастор церкви євангельських християн «Жива Надія» в місті Харкові.

Автор книг «Вчені мужі Божі», «Співробітники Творця». Пише пісні та вірші. Нещодавно побачила світ книга Олександра В’ялова «Співробітники Творця». Це збірник життєписів видатних людей: учених, композиторів, художників, педагогів, лікарів, державних діячів. Кожен із них — захопливе свідчення того, як віра в БогаТворця впливає на спосіб життя людини, допомагає їй усвідомити своє покликання, розвинути дані Богом здібності, дарувати багатьом людям радість і натхнення.

Алла Бiнцаровська — українська поетесапіснярка, сценаристка, режисерка концертів, тематичних вечорів, фестивалів, музичних фільмів та різноманітних акцій. 1992–2007 роки — працювала в Центрі дитячої творчості на посаді методиста відділу музичноестетичного виховання та художнього керівника театру пісні. Із 2007 року – начальник відділу культури та творчої самореалізації молоді Тернопільського національного економічного університету. Художній керівник народного художнього театру пісні «Для тебе» (молодіжні гурти «Струни серця», «Горизонт», «Елегія», дитячі гурти «Кралечки» та «Краплинки»). Авторка збірки пісень для дітей та молоді «Не залишай мене, дитинство», збірок пісенної лірики «Пісня крилата — душа України», «Усмішка матусі». Співавторка збірки «Джерельця дитинства» (2006). Друкувалася в альманахах «Літературний Тернопіль», «Подільська толока», серії збірок пісень «Мелодії Тернового поля». Лауреат премії імені В. Вихруща (2002), лауреат Всеукраїнського фестивалю мистецтв «Червона калина» (2008), лауреат регіонального фестивалю-конкурсу «Прем’єр-фест» (2012), дипломант та лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова».

Кіт і Дрю Кунс познайомилися через організацію Cru, коли були християнськими місіонерами в Нігерії. Згодом вони служили в Новій Зеландії та на островах Південного Тихого океану. Родина Кунсів займається служінням сім’ям у рамках FamilyLife (підрозділ Cru) з 1989 року. Вони виступали на сотнях заходів FamilyLife по всій Америці та в тридцяти дев’яти інших країнах. Вони є активними членами Глобального ресурсного відділу FamilyLife.

Дрю здобув дипломи з відзнакою в галузі інженерії в Обернському університеті та Технологічному інституті Джорджії. Він працював над програмою ракети Delta та проєктував критично важливі компоненти для американського космічного шатла. Пізніше він був дослідником у корпорації BASF і отримав двадцять три патенти в США та кілька міжнародних патентів.

Кіт має диплом з відзнакою в галузі освіти з Університету Міннесоти. Вона — талановитий педагог і блогер із незламним духом, незалежно від обставин.

Родина Кунсів також є авторами численних опублікованих статей і семи романів, що прославляють Бога. Темою їхньої письменницької діяльності та вебсайту є «Життя понад звичайне». У 2020 році вони переїхали до Порт-Орчард, штат Вашингтон, і готові безоплатно служити церквам та іншим спільнотам.

Ірина Кархут навернулася до Господа у дев’ятнадцять років. Закінчила факультет журналістики Львівського державного університету iм. I. Я. Франка. Багато років працювала журналістом на Тернопільському державному телебаченні.

У 2002 році разом із сім’єю іммігрувала до США (Сакраменто, Каліфорнія). Член Grace Avenue Bible Church у Сакраменто.

Автор християнських телевізійних програм «Спочатку було Слово», «Дiм, збудований Мудрістю», численних публікацій, християнських радіо- та телепередач про героїв віри. Творчий сайт: http://www.heroes-of-faith.com

Ірина любить поезію i пише вірші для Божої слави. Член редколегії та постійна ведуча рубрики “Місія сьогодні” у журналі “Божий виноградник” Тихоокенського Об’єднання євангельських християн-баптистів. У 2022 р. поезія Ірини була надрукована в альманасі “Нові Часи”.

Разом із чоловіком Михайлом виховали двох дітей.

Свiтлана Iотко (Завгородня) народилася 24 листопада 1983 року в мiстi Днiпро, Україна.

Закiнчила економiчний факультет Будiвельної Академiї в Днiпрi, а також паралельно вивчала англiйську мову i телевiзiйну журналiстику.

В 17 рокiв Свiтлана прийняла свiдоме рiшення слiдувати за Христом.

Перша збiрка вiршiв «Я вільна» була видана в 2019 роцi.

Декiлька її вiршiв покладено на музику i стали пiснями.

У квiтнi 2021 року разом з чоловiком Святославом i трьома дiтьми Свiтлана переїхала в США, у мiсто Сакраменто, де розпочала мотивацiйну програму «Гарнi люди» на мiсцевому радiо.

У 2022 р. поезія Свiтлани була надрукована в альманасi «Новi часи».

Юрій Сiпко народився 28 лютого 1952 року у місті Тара Омської області четвертою дитиною у сім’ї пресвітера Церкви євангельських християн-баптистів.

У 16 років вступив до Омського будівельного технікуму. Через чотири роки після його закінчення був призваний до армії та проходив службу у внутрішніх військах у селищі Табага Якутської АРСР, де займався будівництвом охоронної системи місцевого табору. Після демобілізації оселився там разом із дружиною та дітьми, працюючи на місцевому лісокомбінаті.

У 1978 році разом із сім’єю повернувся до Києва і прийняв хрещення в баптистській церкві.

У 1981-1983 роках навчався на Заочних біблійних курсах ВСЄХБ. У 1984-му висвячений на дияконське, а у 1985-му — на пресвітерське служіння.

З 1987 року Юрій Сiпко – старший пресвітер по Омській і Тюменській областях.

У 1993 році був обраний заступником голови Російського Союзу євангельських християн-баптистів і разом із сім’єю переїхав до Москви.

20 березня 2002 року Юрій Сiпко був обраний на посаду голови Російського Союзу євангельських християн-баптистів, на якiй знаходився два терміни. 25 березня 2010 року під час 33 з’їзду РС ЄХБ відповідно до Статуту Союзу склав свої повноваження.

Автор книги “Голос волаючого” (2013).

Почесний доктор Санкт-Петербурзького християнського університету.

Одружений, має 11 дітей та 12 онуків.

Ширинай Досова народилася в Південному Казахстані у 1957 році, в мусульманській сім’ї, але вже 45 років живе у Москві.

За фахом – бухгалтер-економіст. Увірувала в Ісуса Христа завдяки людині, яка була засуджена за віру і провела в ув’язненнi 12 років.

Працює у місії «Світло на Сході» з 1987 року. Викладає в інституті індуктивного вивчення Біблії з 2000 року.

Автор книги «Моя вічна весна», яку перекладено сімома мовами. Статті та оповідання Ширинай Досової надруковано також у журналі «Віра i життя» та в «Міжнародній християнській газеті».

За безпосередньої участi Ширинай було утворено три церкви: у Москві (1991), в Узбекистані (1999) та в Казахстані (2005).