Назад на головну

Ярослав Борсук – проза

Зміст

Як стати щасливим і радісним
Де ж це джерело щастя?
То де ж можна знайти справжнє щастя?
Як стати щасливою людиною?
Що потрібно для того, щоб Господь був із нами?
Який найщасливіший день у житті?
Нещасні стають щасливими в Христі
Найщасливіший день, коли повернули втрату
Слово Боже – фундамент віри
Як дiє Слово Боже?
Для того, щоб ми отримали віру, Бог дав нам:
Через Своє Слово Бог дарує нам три благословiння:
Працівники КДБ “виконують” Боже Слово
Слово Боже рятує людей
Слово Боже утримує від гріха
Атеїст Юрій читав Біблію i став пастором
Слово Боже і молитва – шлях до успіху
Сила Слова Божого змінює людей
Сила Слова Божого вплинула на грабіжника
Біблія – це ліки для тіла та душі
Слово Боже говорить і судить
Біблія змінює атмосферу в домі
Блаженний, хто читає та виконує Слово Боже
Слово Боже вiдроджує
У Біблії приховані великі скарби
У Євангелії видно Спасителя
Як часто ви читаєте Біблію?
Благословення, якщо Біблія в пошані
Завдяки Слову Божому приходить мудрість
Алісу врятувало гедеонівське Євангеліє
Вплив думок на життя
Звідки з’являються думки?
Є думки від сатани
Як очиститися і не допускати поганих думок?
Думки дуже важливі у житті людей
Помер не від раку, а від думок
Думки про минуле не дають спокою
Кров Христа очищає від гріховних думок

Як стати щасливим і радісним

«А Він відповів і промовив: тому, що вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано» (Мт. 13:11). 

У житті є багато таємниць, багато того, чого ми не знаємо.

Що таке життя? Це таємниця! Люди намагаються пізнати таємницю життя, але вона схована у Господi.

Віруючі мають велику перевагу над невіруючими, і Христос так пояснив: «…вам дано пізнати таємниці Царства Небесного, їм же не дано».

Через Своє Слово Бог відкриває нам багато таємниць.

Бажаю звернути увагу на тему, яка цікавить усіх: дітей та підлітків, молодь та старших, самотніх та сімейних, багатих та бідних, знатних та простих… Як стати щасливим та радісним?

Бог створив людину не для того, щоб вона була сумною і пригніченою нескінченними турботами. Вiн хоче, щоб ми були щасливими і радісними. Через непослух людина все це втратила. Ісус Христос прийшов на землю, щоб зробити людину щасливою.

Людство перебуває у постійних пошуках: кожен шукає добра, радості, здоров’я, благополуччя, хоче бути щасливим, успішним…

Де ж це джерело щастя?

Написано багато книг, брошур, газетних статей про таємницю щастя, але у кожного своє розумiння щастя…

Якщо запитати у бідного, кого вiн вважає щасливим, то він скаже: «Той, хто має багатство, будинок, машину, хорошу роботу…»

Якщо запитати голодного, хто щасливий, то він скаже, що щасливий той, хто має хліб і може нагодувати свою родину.

Якщо запитати хворого, кого він вважає щасливим, то він скаже, що той, хто має добре здоров’я.

Сирота скаже, що щасливий той, хто має батька та матір, хто відчуває їхню турботу, ласку, любов, тепло.

Сліпий відповість, що щасливий той, хто має зір і може бачити світ: чудову природу, батьків, друзів…

Люди по-різному дивляться на життя, на віру в Господа, по-різному шукають щастя, і про це написано в Біблії.

Марія Магдалина думала, що справжнє щастя приховане у гріховному житті. Тому вона шукала його у гріховних насолодах. Але незабаром розчарувалася, бо в цьому щастя немає.

Начальник митників Закхей шукав щастя в багатстві. Він i справдi розбагатiв, але зрозумів, що грошi не роблять людину щасливою.

Савл думав, що справжнє щастя в освіті та релiгiйній посаді, в тому, щоб мати шану і славу. Він докладав багато зусиль, щоб всього цього досягти, але щастя там  не знайшов.

То де ж можна знайти справжнє щастя?

Коли Ісус Христос почав проповідувати і навчати про Царство Боже, то одна з перших Його проповідей була на тему блаженства, про те, хто насправдi щасливий.

Христос знав, що люди хочуть бути щасливими, але шукають щастя там, де його немає. Тому у Своїй Нагірній проповіді про блаженство Вiн пояснив цю таємницю. Варто зазначити, що щастя і радість можуть бути тимчасовими, минущими, а можуть бути постійними та вічними.

Ісус послав 70 учнів на працю і вони, повернувшись, раділи, що й біси їм корилися. Але Ісус сказав їм: «Та не тіштеся тим, що вам коряться духи, але тіштесь, що ваші ймення записані в небі!» (Лк. 10:20).

Цар Давид мав усе: багатство, славу, здоров’я, царство, силу, шану. Він сказав, хто насправдi щасливий: «Блаженний, кому подарований злочин, кому гріх закрито, блаженна людина, що Господь їй гріха не залічить, що нема в її дусі лукавства!» (Пс. 31:1–2).

Цар Давид вважав щасливою людину, якій Бог пробачив усі гріхи, яка має мир з Ним і чисте серце…

Богослов Лопухін пояснив так: «Справжнє щастя – те, яке ніхто iз смертних дати і взяти не може!» Слово Боже відкриває нам не тільки те, як з’явилося життя i що нас чекає в майбутньому, але воно вказує людям на джерело радості та щастя, де і як знайти його. Справжнє щастя сховане у Христі Ісусі. Апостол Павло пояснив, що отримують усі віруючі в Ісусi Христi (1 Кор. 1:5–8; Флп. 4:4; Кл. 2:6–10).

Як стати щасливою людиною?

Потрібно мати бажання бути щасливим і зробити правильний вибір. Слово Боже дає чудову пораду. «Сьогодні взяв я за свідків проти вас небо й землю, життя та смерть дав я перед вами, благословення та прокляття. І ти вибери життя, щоб жив ти та насіння твоє» (Повт. Зак. 30:19).

Щастя та радість залежить також від того, що ми говоримо. «Бо хто хоче любити життя та бачити добрі дні, нехай здержить свого язика від лихого та уста свої від говорення підступу» (1 Пет. 3:10).

Якщо ми хочемо, щоб наша родина була щасливою, то батько має щодня благословляти дружину, дітей, онуків. Мати повинна робити те ж саме…

Євреї своїх дітей намагаються благословляти в день сiм разів, і тому їхні діти щасливі…

Нашi радість і щастя залежать від чистоти серця. Ісус Христос пояснив так: «Блаженні чисті серцем, бо вони будуть бачити Бога» (Мт. 5:8).

Наше щастя і радість залежать від близькості з Господом і від виконання Божих заповідей. «зблизься із Ним, та й май спокій, цим прийде на тебе добро» (Іов 22:21). «Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі» (Нав. 1:8).

Необхiдно зазначити, що ті люди, які щиро шукали щастя: Марія Магдалина, Закхей, Савл та багато інших знайшли щастя в Ісусі Христі…

Щаслива та людина, яка увірувала, яка може прийти до Ісуса Христа, покаятися, примиритися з Богом і отримати спасіння. А нещасний той, хто цього не зробить.

Слово Боже відкриває, що тi, хто помирають, теж щасливi або нещаснi. Апостол Іван написав так: «І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі!» (Об’явл. 14:13).

Помирають усі, але у вічності буде велика різниця. Одним Ісус скаже: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу» (Мт. 25:34). А іншим скаже: «Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований» (Мт. 25:41).

«І ці підуть на вічную муку, а праведники на вічне життя» (Мф. 25:46).

Сам Бог Саваоф пояснив так: «І ви знову побачите різне між праведним та нечестивим, між тим, хто Богові служить, та тим, хто не служить Йому» (Мал. 3:18).

Ще одна думка стосовно щастя. Є дві ситуації. Можна бути просто щасливою людиною. «Аж раптово надійшов великий вітер з боку пустині, та й ударив на чотири роги дому, і він упав на юнаків, і вони повмирали…» (Іов 1:19). Цю людину, яка врятувалася, можна назвати щасливою. Усі загинули, а він урятувався.

Але є інша ситуація та інший наслідок. Апостола Павла як в’язня везли до Риму і на морі сталася велика буря, так що зникла всяка надія на спасіння… (Дії 27:14–44). Бог послав ангела, який прорік: «Не бійся, Павле, бо треба тобі перед кесарем стати, і ось Бог дарував тобі всіх, хто з тобою пливе» (Дії 27:24).

Все сталося так, як сказав ангел. Kорабeль потонув, але всі 276 людей, які були на ньому, врятувалися. Нiхто не загинув тому, що на кораблі був Божий чоловік, який був щасливим і заради якого Бог врятував усіх iнших.

У Старому Заповiтi читаємо про Йосипа, щасливого сина Якова. «І побачив його пан, що Господь з ним, і що в усьому, що він робить, Господь щастить у руці його» (Бут. 39:3).

Через Йосипа щастя поширювалося на інших людей. Так було в домі Потіфара, так було у в’язницi. А потiм – i в Єгипті, коли він став другим після фараона. Всі чiтко бачили, що через Йосипа передається благословення для iнших.

Через Авраама поширювалося благословення на його племiнника Лота (Бут. 13:5–6; 14:12–16).

Через Якова передавалося благословення на Лавана (Бут. 30:27–30).

Що особливого було в цих людях, що через них виливалося благословення та щастя на інших? Господь був із ними!

Що потрібно для того, щоб Господь був із нами?

  • Це залежить від наших думок (Флп. 4:6–9).
  • Від виконання Божих заповідей (Втор. 28:1–14).
  • Вiд догоджання у всьому Господу (Кол. 1:10; 4:12); Давид – 3 Цар. 14:8; Аса – 3 Цар. 15:11; Єзекія – 4 Цар. 18:3; Йосія – 4 Цар. 22: 2).

Який найщасливіший день у житті?

Хочу зізнатися, що одного дня, читаючи Євангеліє від Матвія, 5-й розділ, Нагірну проповідь Ісуса Христа про блаженства, я задав собі запитання: коли в моєму житті був найщасливіший день? Чи виникало у вас подiбне запитання? Я почав згадувати, і таких днів у моєму житті виявилося багато.

  1. Коли я хворів, а потім одужував, вiдчував себе радiсним та щасливим.
  2. Коли закінчував різні навчальні заклади і отримував свідоцтва й дипломи, був радiсним та щасливим.
  3. Коли прийшов до Господа, покаявся і примирився з Ним, Вiн усе простив та звільнив iз гріховного рабства, тодi я переживав невимовну радiсть i щастя.
  4. Коли прийняв хрещення і уклав завіт з Господом. Це справдi був особливий день радості та щастя.
  5. Коли одружився і поряд зі мною стояла та, з якою мав стати одним тілом і прожити все життя. Це був день особливої ​​радості та щастя.
  6. Коли в нас народилася перша дитина і я як батько взяв її на свої тремтячі від хвилювання та радості руки, щиро дякував Богові за цей подарунок. Це був день великої радості та щастя.
  7. Коли Господь зцiлив нашу дитину. Пам’ятаю, як лікарі сказали, що для неї немає надії на життя. Ми посилено молилися, три доби були в пості, просили Бога зробити чудо. Господь почув наші молитви і зцілив дитину… Лікарі дивувалися. Це був день великої радості та щастя!

Але який із усіх цих днів був найрадіснішим і найщасливішим? Я все проаналізував і зважив. Хочу сказати, що найрадіснішим і найщасливішим днем ​​був день мого покаяння. День, коли Господь пробачив все, зняв гріховний тягар, наповнив Духом Святим – і я отримав величезну радість. Господь записав моє ім’я на небесах у книгу життя. Радів я, раділи батьки, церква, раділи ангели і радів Ісус Христос.

Коментатор i богослов Лопухін сказав так: «Істинне щастя – те, що ніхто iз смертних дати або взяти не може!»

Нещасні стають щасливими в Христі

Однією з найдивовижніших особистостей сучасного християнства можна назвати австралійця Нiка Вуйчича. Він народився без рук і ніг, але, незважаючи на калiцтво, веде активний спосіб життя, пише книги, проповідує, допомагає тисячам людей прийняти свої недоліки. Разом із дружиною виховують чотирьох дітей. І ця сiм’я дуже щаслива…

Нік Вуйчич допоміг тисячам здобути щастя. Бог особливо близький до таких людей і дає їм втіху і радість спасіння. Ніхто не може дати того, що дарує Бог. Коли відвідуєш тяжкохворих, то у багатьох бачиш радісні обличчя. Цю радість дає їм віра у Христа як свого особистого Спасителя. Господь закликає до Себе всіх (Мт. 11:28) і Він робить людей щасливими…

Любий друже, ким би ти не був і які б проблеми та недоліки не переслiдували тебе, прийди до Ісуса, у молитві скажи Йому все. Попроси Христа увійти в твоє серце. Покайся перед Богом – і Він дасть тобі мир і життя вічне.

Бог кожному дає особливу долю. І якою б важкою вона не була, у Христі Ісусі ми можемо бути щасливими. Апостол Павло сказав: «Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої»

(Дії 20:24).

Найщасливіший день, коли повернули втрату

У столиці Австрії Відні водій автобуса повернув гроші, які забула на сидіннi жiнка похилого віку. Про це повідомили у пресi, посилаючись на заяву місцевої поліції. Загалом у пакеті, знайденому водієм, було 390 тисяч євро. У забутому пакеті з великою сумою у купюрах по 500 євро також були документи місцевої мешканки. З’ясувалося, що 390 тисяч євро – це заощадження жінки, які вона зняла зі свого банківського рахунку і везла додому.

Коли водій Вольфган Р. помітив пакет, то подумав, що це чиїсь речi або ліки. Розкривши пакет, він виявив у ньому гроші та звернувся до полiцiї. Випадок, що трапився в австрійському автобусі, довiв, що є дуже чесні люди…

У транспортній компанії зазначили, що пишаються своїм співробітником, який виявив незвичайну чесність. Власницю грошей довго шукати не довелося, оскільки її документи залишилися у цьому ж пакеті. Коли гроші привезли власниці, вона від радості розплакалася і сказала, що це найщасливіший день у її житті, бо всі загублені заощадження повернула їй добра людина.

Слово Боже – фундамент віри

Основа, на якiй ґрунтується християнська вiра, є Господь Iсус Христос (1 Кор. 3:11). Христос названий Словом Божим (Ів. 1:1–3, 14; Об’явл. 19:1–13; 1 Пет. 2:4–5). Підставою істинного пізнання про Бога і про себе є Христос – Особистість, i Христос – Слово Боже.

Бог відкривається людям двома способами.

  1. Загальне одкровення для всіх людей через Свої дії (Рим. 1:20; Пс. 18:2–5).
  2. Особливе одкровення. Для істинного пізнання Бога потрібне особливе одкровення, особистий контакт із Господом. Одкровення від Бога може виявлятися через слова або думки, що походять вiд Господа або через надзвичайну Його присутність (Іс. 6:1–9; Ін. 14:26).

Як дiє Слово Боже?

Слово Боже – це творча сила: «Словом Господнім учинене небо, а подихом уст Його все його військо» (Пс. 33:6).

«І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло» (Буття 1:3). «…небо було напочатку, а земля із води та водою складена словом Божим» (2 Пет. 3:5).

«Вірою ми розуміємо, що віки Словом Божим збудовані, так що з невидимого сталось видиме» (Євр. 11:3). «…так буде і Слово Моє, що виходить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не вертається, але зробить, що Я пожадав, і буде мати поводження в тому, на що Я його посилав!» (Іс. 55: 11).

Слово Боже є духом і життям. «То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя» (Ів. 6:63). «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця» (Євр. 4:12). Слово Боже діє у нас, віруючих. «Тому то й ми дякуємо Богові безперестанку, що, прийнявши почуте від нас Слово Боже, прийняли ви не як слово людське, але як правдиво то є Слово Боже, що й діє в вас, віруючих» (1 Сол. 2: 13).

Коли ми приймаємо Слово Боже, воно діє в нас. «Тому то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби, і прийміть із лагідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі» (Як. 1:21). Віра приходить від слухання Слова Божого. «Тож віра від слухання, а слухання через Слово Христове» (Рим. 10:17).

Для того, щоб ми отримали віру, Бог дав нам:

  1. Слово Боже;
  2. Слухання (дозволити Боговi говорити нам через Своє Слово).
  3. Вкорiнення у вірi. Бiблiю не просто треба читати, але при читанні чути голос Божий.

Так вiдбувається нове народження. Ісус сказав Никодиму: «…Iсус відповів і до нього сказав: Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства» (Ів. 3:3).

Щоб увійти до Царства Божого, є умова – необхiдно народитися від води та духу. Коли ми прийняли вірою Слово Боже в наше серце через Святого Духа, у нас почалося нове, духовне життя від Бога (1 Пет. 1:22–23). Слово Боже має величезну незбагненну силу, воно здійснює в нас нове, нетлінне, вічне життя. Слово Боже є духовним харчуванням. Для підтримки життя тілесного чи духовного необхідна їжа. Якщо людина не харчуватиметься, вона помре. Отже, щоб духовно зростати, потрібне духовне харчування (1 Пет. 2:1–3; Мт. 4:4; 2 Тим. 3:16; Євр. 5:12–14). Через Слово Боже Господь пропонує нам зцілення та здоров’я. «…і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх, Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!» (Пс. 106:19–20). На наші невiдступні молитви про зцілення Бог посилає Своє Слово. Він рятує, Він зцілює, Він звільняє.

Через Своє Слово Бог дарує нам три благословiння:

  • спасіння від гріха;
  • зцiлення від хвороб;
  • звільнення від сатани та сили темряви.

Боже Слово дає перемогу над гріхом та сатаною. Як перемагати гріх? «Чим додержить юнак у чистоті свою стежку?» І відповідь: «Як держатиметься Твоїх слів!» (Пс. 119:9). Або Слово Боже зберігатиме нас від гріха, або гріх вiдвертатиме нас від Слова Божого…

Як перемагати диявола? Бог дає нам зброю. «… Візьміть і шолома спасіння, і меча духовного, який є Слово Боже» (Еф. 6:17). «Меч духовний» є Словом Божим, яке ми проголошуємо з вірою. Сатана цього боїться (Мт. 4:1–11).

Очищення та освячення: «…щоб її освятити, очистивши водяним купелем у слові, щоб поставити її Собі славною Церквою, що не має плями чи вади, чи чогось такого, але щоб була свята й непорочна!» (Еф. 5:26–27).

Слово Боже очищає (Ів. 15:3); освячує (Ів. 17:17), тобто. робить нас святими (Євр. 12:10, 14).

Слово Боже як дзеркало душі: «Бо хто слухач слова, а не виконавець, той подібний людині, що риси обличчя свого розглядає у дзеркалі, бо розгляне себе та й відійде, і зараз забуде, яка вона є. А хто заглядає в закон досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забудько слухач, але виконавець діла, і він буде блаженний у діянні своїм!» (Як. 1:21–25).

Коли ми читаємо або слухаємо Слово Боже, воно, як у дзеркалi показує, що у нас у серцi. Коли читаємо Біблію, вона нас “читає” і показує, які ми насправдi.

Слово Боже як суддя: «Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!» (Ів. 12:48). Ми можемо уникнути Божого суду, якщо судитимемо самі себе: «Бо коли б ми самі судили себе, то засуджені ми не були б» (1 Кор. 11:31).

Працівники КДБ “виконують” Боже Слово

У 60-х роках ХХ століття, коли проповідь була заборонена, християнськi весілля органiзовували так, аби євангелізувати невіруючих. На весілля у нашій місцевості запрошували лише невіруючих, а віруючі приходили та приїжджали без запрошення. Важко було передбачити, скільки людей буде на весіллі – 500, 700 чи 1000. Біля будинку споруджували великі намети – і там вiдбувалася церемонiя одруження, євангелізація та пригощання. Поліція та КДБ ставили різні перешкоди, а потім ще й штрафували. Декого навiть судили.

У 1968 роцi в Бориславі, Україна, було весілля брата Володимира Соханя та сестри Галини Маголи. Перед весіллям, у суботу, у наш дім прийшли двоє мiлiцiонерiв і забрали мене та батька дружини, який приїхав на весілля iз Самбора, в мiлiцiю. Там на нас чекав співробітник КДБ (комітету державної безпеки). Він запитав, скільки людей буде на весіллі. Я йому пояснив, що ми не знаємо. Майор КДБ сказав нам, що у космонавтів О. Ніколаєва та В. Терешкової на весіллі було 300 людей.

– А ви хто такі, що стільки людей збираєте? На цих зборищах одурманюєте своєю релігією і дітей калічете…

А я йому пояснив, що ми віримо в Бога, оскiльки все, що написано в Біблії – це істина: те, що передбачили пророки, Ісус Христос і апостоли – все точно збувається.

– Навіть ви, працівники КДБ, виконуєте те, що написано у Біблії.

Майор різко відреагував, запевнив, що вони не вірять у Боже Слово і тим більше не виконують його. Я йому пояснив, як вони виконують Слово Боже. Ісус Христос говорив: «Пам’ятайте те слово, яке Я вам сказав: раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше. Але все це робитимуть вам за Ім́я Моє, бо не знають Того, Хто послав Мене» (Ів. 15:20–21). Апостол Павло передбачив: «Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані» (2 Тим. 3:12). Христос ще так сказав: «Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене. Радійте та веселіться, нагорода бо ваша велика на небесах! Бо так гнали й пророків, що були перед вами» (Мт. 5:11–12).

«Отже, – сказав я йому, – ви виконуєте те, що передбачено в Божому Слові, а це ще раз підтверджує, що Біблія має рацію, що навіть вороги Христа, не усвідомлюючи, виконують те, що написано у Слові Божому. А ми, віруючі, переживаючи ці гоніння, зміцнюємося у вірі, бо Слово Боже збувається навіть через вас.

У Филип. 1:28 апостол Павло зміцнює всіх віруючих: «Тільки живіть згідно з Христовою Євангелією, щоб, чи прийду я й побачу вас, чи й не бувши почув я про вас, що ви стоїте в однім дусі, борючись однодушно за віру євангельську». Ми молимося і за вас, щоб Бог і вас спас».

Майор КДБ розгнiвався і сказав: «Я не для того викликав вас, щоб ви мені тут проповідували, а для того, щоб заборонити вам такі зборища», – і вигнав нас із кабінету… Слово Боже подіяло на нього, і на цей раз нас не оштрафували…

Слово Боже рятує людей

У журналі «Віра і життя» є стаття, в якій описане життя та служiння віруючих ще у 20-х роках ХХ століття. Після Першої світової війни російських військовополонених відпускали на Батьківщину. Сергій, один із майже трьох мільйонів російських солдатiв, опинився на чужині в полоні. А в таборі для військовополонених місія «Світло на Сході» організовувала євангелізації і багато полонених повірило в Бога і покаялося в грiхах. Усім, хто прийняв Христа, дарували Біблію. Сергій покаявся та повертався на Батьківщину. Вiн також отримав Біблію, але, на жаль, не вмів читати. Коли Сергій приїхав до свого села, то просив родичів та знайомих, щоб прочитали йому щось iз Біблії. Але ніхто не хотів.

До села приїхав один молодий комуніст, і Сергій попросив його прочитати йому Писання. Той погодився. I незабаром молодий комуніст увірував. За кілька місяців у селi для читання Біблії збиралося близько 60 душ. Приблизно через рік у громаді було вже 200 членів. Майже всі люди у селі повірили. А все почалося з неписьменного Сергія та його прохання до колишнього комуніста почитати йому з Біблії. «І збирались у Церкві вони цілий рік, і навчали багато народу, і в Антіохії найперш християнами названо учнів» (Дії 11:26).

З журналу «Віра і життя» № 1, 2019).

Слово Боже утримує від гріха

Пастор Сергій Почапський розповів життєву історію. Професор Вінницького університету кілька разів приходила до Дому молитви, побуде трохи на богослужінні, послухає та й iде…

Одного разу вона підійшла до пастора поговорити з ним, і сказала, що проповідники з погляду професійності трохи слабенькі, але в них є щось таке, що її притягує до нас у Дiм молитви. Жiнка зазначила, що на неї потужно діє текст, написаний при виході з Дому молитви: «Іди й надалі не гріши» (Ів. 8:11).

– Вже більше місяця слова цього тексту Біблії утримують мене, щоб комусь сказати щось недобре, чи когось засудити, чи принизити… – і додала:

– Тільки хочу промовити щось погане, і тут одразу переді мною з’являється текст зi Слова Божого: «Іди і надалі не гріши».

Професор підсумувала, що бачить, як Слово Боже впливає на неї, на її життя, як змінює її. «Бо Боже Слово живе та діяльне, гостріше від усякого меча обосічного, проходить воно аж до поділу душі й духа, суглобів та мозків, і спосібне судити думки та наміри серця» (Євр. 4:12).

Атеїст Юрій читав Біблію i став пастором

Пастор Юрій Ільченко з Хабаровська (Росія) свідчив про себе, як він увірував у Господа Ісуса Христа. Юрій народився в сім’ї невіруючих і став затятим атеїстом, часто глузував з віруючих, доводячи, що все те, що написано в Біблії, – це неправда. Один брат запитав у нього, чи прочитав він Біблію? Юрій сказав, що нi. Віруючий пояснив йому, що принижувати те, чого не знаєш, це нерозумно.

– Прочитай спочатку Біблію, а потім поговоримо, – запропонував вiруючий.

Юрій поставив собі за мету прочитати Біблію, щоб довести християнам, що у нiй не вся правда. Він читав, хоча й не все розумів. Йому було й нецікаво, але змушував себе, щоб прочитати всю Книгу.

Якось Юрій потрапив у велике лихо, і ніхто йому не міг допомогти. Йому спало на думку: у Біблії написано, що ті люди, які потрапляли в біду, молилися, і Бог їм допомагав. Юрій вирішив це випробувати. Він став навколішки, благав Бога, щоб Він допоміг йому, як Він це робив тим людям, про яких написано в Біблії. Закон сіяння та жнив діє i нині. Атеїст Юрій читав Біблію – і насіння віри в Слово Боже падало в його серце і розум, а в скрутний момент принесло плоди. Так Юрій переконався, що Біблія – це правда. Він увірував і тепер виконує служіння пастора.

Слово Боже і молитва – шлях до успіху

Павло Чернiй, член церкви «Джерело життя», відвідав американську громаду і там почув розповідь пастора, який їздив до Індії на конференцію для служителів. Він мав читати реферат на тему «Як треба трудитися, щоб мати духовний успіх?»

На конференції зібралося майже 500 служителів. Вони звітували про своє служіння: як працюють і яких досягли результатiв. Коли американський пастор почув, як ревно вони служать Господу, як щиро моляться, що за 10 років приблизно 3 мільйони людей увірували в Ісуса Христа, то запитав, як по-справжньому служити Господу. Американський пастор почав розпитувати, яка у них структура братства і які плани, що мають такий великий успіх… Індійські служителі пояснили, що це тiльки в США все в братстві організовано: є структура, плани, семінари, конференції… А у них – молитва і Слово Боже – і більше нічого. Однак Бог їх, таких простих, по-особливому благословляє, і є успіх… Апостоли сказали: «А ми перебуватимемо завжди в молитві та в служінні слову» (Дії 6:4).

Сила Слова Божого змінює людей

До церкви «Джерело життя» завітали брати-гедеонівці. Їх служитель розповів таку історію. Це було у Сакраменто. Юнак Річард вирішив бути атеїстом, але одного разу до коледжа прийшли люди, які роздавали блакитні книжечки. Річард відмовився від подарунку, трохи відійшов і помітив, що інша людина теж роздає такі ж книжечки. Річард озирнувся і побачив, що всюди люди роздають Євангелія, і вирішив взяти цю книжечку, щоб його бiльше не турбували. У нього з’явився інтерес до написаного у ній. Він погортав сторiнки. Потiм почав читати і настільки захопився, що пропустив того дня усі заняття в коледжі.

Вiн читав Євангеліє аж до пізнього вечора. На останнiй сторінці була молитва покаяння. Річард став навколішки і зі слiзьми прочитав цю молитву перед Богом. Господь змінив його життя…

Незабаром Річард вирішив відвідати свого родича, який теж навчався у коледжі. Прийшов до нього, а той читає таку ж блакитну книжечку. Річард був радісно здивований… Його родич теж покаявся. Тепер він пастор церкви… «І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: Отож, і поганам Бог дав покаяння в життя!» (Дії 11:18).

Сила Слова Божого вплинула на грабіжника

В одному iз сюжетiв за 30 березня 2016 року в новинах США показали стареньку віруючу сестру. Їй було років 80. Вона купила в магазині продукти, сіла в свою машину, і побачила, що на переднє сидіння заскочив молодик. Він наставив на неї пістолет і сказав: «Давай усі гроші, інакше уб’ю тебе!» Віруюча сестра спокійним голосом вiдповiла: «Якщо ти вб’єш мене, то я потраплю до раю, а ти – до пекла. Те, чим ти зараз займаєшся – грабуєш людей – це великий гріх, і він зробить тебе нещасним, занапастить твою душу. Знай: Ісус Христос помер на Голгофському хресті і за тебе. Він воскрес, щоб спасти грішників!

Сестра похилого вiку свідчила грабіжникові про спасіння в Ісусі Христі, а він слухав і плакав. Вона вийняла iз сумки гаманець, дала йому 10 доларів і при цьому сказала: «Я б дала тобі більше, але не маю. Не використовуй ці гроші на алкоголь, куріння чи наркотики, а – на їжу».

Потім вона порадила йому піти до церкви, щиро покаятися: “Тільки тоді Господь зробить твоє життя щасливим”.

Христос сказав: «Шукайте ж найперш Царства Божого й правди Його, а все це вам додасться» (Мт. 6:33).

Біблія – це ліки для тіла та душі

Це було на Закарпатті (Україна). До віруючого лікаря прийшла хвора, наближена до Господа, жінка. Вона скаржилася на невроз та інші хвороби… Лікар уважно вислухав її, перевірив аналізи та призначив їй таке лікування: «Щодня одну годину читати Євангеліє». Жінка спочатку на нього образилася, але, заспокоївшись, вирішила послухати пораду лікаря. Вона щодня читала Євангеліє. Через короткий час Євангеліє повністю змінило її життя – i тілесне, і духовне.

Завдяки Слову Божому вона повірила, покаялася, отримала відродження та нову духовну природу (Ів. 3:5; Як. 1:18). Вона стала Божим дитям, вже мала радість, мир у серці, прощення гріхів, віру, надію, любов і життя вічне. Вона стала щасливою… Ця жінка знову прийшла на прийом до лікаря, подякувала йому за чудову пораду і запитала його, звідки він знав, що Слово Боже зцілить її від хвороби?

Лікар пояснив, що читає Євангеліє постійно і тому знає, що воно має силу докоряти, умудряти, зцілювати та рятувати.

Христос сказав: «То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя» (Ів. 6:63). Заповiдi Божi є «… життя тим, хто їх знайде, а для тіла усього його лікування» (Прип. 4:22).

Слово Боже говорить і судить

7 лютого 2016 року пастор Сергій Почапський проповідував на тему «Пізнай Божу волю через Його Слово». Вiн розповів цікавий життєвий випадок, який стався в їхній місцевості. Один православний лісник був дружелюбним і гостинним. До нього часто заїжджали мисливці і влаштовували веселі частування з випивкою… Якось цьому православному лісниковi розповіли про Божий план спасіння і подарували Євангеліє. Він читав його i разом з усім своїм домом покаявся і прийняв Христа. Лiсник зняв ікони, повісив тексти з Божого Слова: «Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися» (Дії 17:30). А на іншій стіні текст: «Коли ж ходимо в світлі, як Сам Він у світлі, то маємо спільність один із одним, і кров Ісуса Христа, Його Сина, очищує нас від усякого гріха» (1 Івана 1:7).

Знову приїхали друзі, подивилися на зміни та запитали: «Що це ти ікони зняв, а якісь написи повісив?»

«Це тексти з Євангелія», – пояснив лісник.

«Ти їх зніми!» – сказали друзі.

«Чому?» – запитав господар.

Один із друзів пояснив так: “Ікони дивилися, але нічого не говорили, а ці тексти з Євангелія говорять і докоряють нам, діють на розум та совість. Христос сказав: «…Хто цурається Мене, і Моїх слів не приймає, той має для себе суддю: те слово, що Я говорив, останнього дня воно буде судити його!» (Ів. 12:48). І ще: «…То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя» (Ів. 6:63).

Біблія змінює атмосферу в домі

Служитель церкви з Філадельфії в однiй iз проповідей розповів життєву історію. Якось віруюча сестра прийшла до пастора Івана Барчука за порадою. Вона скаржилася на свого чоловіка, що до нього в гості приходять погані друзі, які негативно впливають на нього. Чоловік добрий, але вони псують його, вони створюють свiтську атмосферу у них вдома. Вона у розпачi i не знає, що робити. Тому й прийшла порадитись. Як далi бути?

Пастор Іван Барчук порадив покласти на стіл розкрите Євангеліє. Він пояснив їй, що Євангеліє є силою Божою, і воно або врятує їх, або вони самі втечуть від нього. Дружина так і зробила. Вона розкрила Євангеліє і поклала його на стіл. Коли до чоловіка приходили гості, вона просила їх прочитати з Євангелія хоча б один розділ. Після цього багато друзів чоловіка перестали їх відвідувати. Але були й такі, хто зацікавилися Словом Божим, придбали Євангеліє, дослiджували його, увірували та покаялися.

Слово Боже має величезну силу! Апостол Павло так пояснив: «Бо я не соромлюсь Євангелії, бож вона сила Божа на спасіння кожному, хто вірує…» (Рим. 1:16).

Блаженний, хто читає та виконує Слово Боже

Якось Бориславську церкву відвідав служитель Василь Федорович Здоров із Рівненської області (Україна). Це було навесні 1966 року. Він проповідував на тему «Життя людини i земне, і вічне залежить від того, як вона ставиться до Слова Божого».

Брат сказав, що встигає прочитати Біблію сім разів щороку.

Варто зауважити, що до школи він не ходив і тому довгий час не вмів читати, але Бога любив, був православним і носив на грудях дерев’яний хрестик. Згодом познайомився з євангельськими християнами, якi подарували йому Євангеліє. Але ж він не вмів читати!

Брат приходив до віруючих і просив, щоб вони прочитали йому з Євангелія. I ще вiн просив, щоб навчили його читати. Віруючі допомогли йому, і він багато часу приділяв вивченню Слова Божого.

Василь Федорович Здоров став не тільки щирим християнином, а й обдарованим служителем. Якось, коли він проповідував на похоронах у місті Рівному, зібралося багато людей. Там були і представники влади, які стояли осторонь і слухали, хто і про що проповідує. Вони уважно слухали проповідь Василя Федоровича. Потім один із них сказав: «Подивіться, як вони чудово проповідують, всі вони, мабуть, мають вищу освіту, а ось цього, – він показав на брата Здорова, – видно одразу – дуже високоосвічений. У нас і близько таких лекторів немає. Він так говорить, що кожне слово торкається серця. Саме тому люди вірять їм, вірять у Євангеліє та йдуть за ними».

Поряд стояла віруюча сестра, вона чула їхню розмову та розповіла братам. Слово Боже відкриває, що той, хто вивчає Писання, не тільки матиме великий успіх, а й діти його будуть сильні, успішні та благословенні. Написано так: «Блажен муж, що боїться Господа, що заповіді Його любить! Буде сильним насіння його на землі, буде поблагословлений рід безневинних! Багатство й достаток у домі його, а правда його пробуває навіки!» (Пс. 111:1–3).

Воскреслий Ісус Христос пояснив, який християнин справдi щасливий: «Блаженний, хто читає, і ті, хто слухає слова пророцтва та додержує написане в ньому, час бо близький!» (Об’явл. 1:3).

Небесний Батько дав наказ Ісусу Навину: «Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі. Чи ж не наказав Я тобі: будь сильний та відважний? Не бійся й не лякайся, бо з тобою Господь, Бог твій, у всьому, де ти будеш ходити» (Нав. 1:8–9).

Слово Боже вiдроджує

Співробітник місії «Світло на Сході» Микола одного разу навiв приклад iз життя. Це сталося у Запоріжжі. Один місіонер розповідав жінці, яку звали Наталя, про Христа, а вона виявилася п’яною. Принцип місії такий: якщо людина слухає, то їй треба свідчити. Потім місіонер запропонував їй покаятися, і вона погодилася повторювати молитву покаяння. Спочатку вона повторювала, а потім не могла говорити, а просто щось незв’язно бубонiла…

Місіонер запросив її прийти до намету на Богослужіння і пішов. Він ішов і думав, що дарма потратив час. Вона була в такому стані, що не здатна прийняти Боже Слово. Коли почалося богослужіння, цей місіонер помолився: «Господи, зроби чудо, щоб ця Наталя прийшла до намету».

І вона прийшла, як бомж, із двома сумками з різними банками, пляшками, пройшла вперед, лягла під лавку і заснула. Пастор, побачивши це, благав Бога, щоб Він врятував її, бо ж і вона – творіння Боже.

Місіонери поїхали, а за кілька місяців їм зателефонували, що ця жінка тепер їхня сестра у Христi… Вона щиро покаялася – і Бог чудово змінив її життя.

Христос закликає всіх: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою…» (Мт. 11:28). Ісус помер за всіх (1 Тим. 2:6), Христос є Спасителем світу (Ів. 4:42).

У Біблії приховані великі скарби

Пастор Іван Барчук розповiв історію, яка сталася в їхній помісній церкві. Старенька віруюча сестра перед смертю написала заповіт такого змісту: «Моєму улюбленому племіннику заповідаю свою Біблію і все, що в ній…» Племінник узяв Біблію і поклав її до книжкової шафи…

Минули роки, але він не відкривав її і жив дуже бідно. А коли постарів і здоров’я його похитнулося, вирішив переїхати до сина, щоб свої останнi дні прожити в нього. Він зібрав усі свої речі. Вирішив взяти i стару Біблію. Коли він розкрив її, то на превеликий подив побачив двадцятидоларову купюру. Він перегорнув ще кілька сторінок та знайшов ще 20 доларів. Після того він уважно переглянув усю Біблію і знайшов 5000 доларів.

Тридцять п’ять років він жив у злиднях тодi, коли в його Біблії в цей час лежало багатство…

Не в кожній Біблії лежать гроші, але в кожній Біблії є схований духовний скарб. Для того, щоб його знайти, потрібно часто читати Писання. Щасливі ті, хто щодня вивчає Слово Боже, бо вони знаходять у ньому шлях, який веде до Царства Божого (Ів. 5:39; 20:31).

У Євангелії видно Спасителя

У столиці Сполучених Штатів Америки Вашингтоні, у Білому Домі, є велика мідна таблиця, на якій вигравіровані основні статті з Конституції США. Якщо читати ці статті з близької відстані, то побачимо лише слова, а якщо трохи відійти і подивитися на таблицю, то чітко видно образ Джорджа Вашiнгтона, першого президента Америки та засновника цієї Конституції.

Так і у Святому Письмі: при читанні Біблії ми бачимо лише слова, але якщо уважно читати Писання, розмірковувати над прочитаним, то чiтко побачимо в ньому образ Сина Божого Ісуса Христа, Спасителя світу.

Чи бачимо в Євангелії нашого Спасителя Ісуса Христа, коли читаємо Писання? Для чого написано Євангеліє? Є таке пояснення: «Це ж написано, щоб ви ввірували, що Ісус є Христос, Божий Син, і щоб, віруючи, життя мали в Ім’я Його!» (Ів. 20:31). «Оце написав я до вас, що віруєте в Ім’я Божого Сина, щоб ви знали, що ви віруючи в Ім’я Божого Сина, маєте вічне життя» (1 Ін. 5:13).

Як часто ви читаєте Біблію?

Служитель із Росії розповів, що він прочитав у книзі, як пастор описав такий випадок. Він вирішив подарувати Євангеліє сусідам, які мешкали поблизу. Зайшов до їхнього дому, господиня гостинно зустріла його. Він запитав, чи є в них Євангеліє?

Господиня образилася і сказала: «За кого ви нас маєте?» Вона покликала дочку і попросила її принести з книжкової шафи Євангеліє.

«Не треба, – сказав віруючий, – я вам вірю на слово». А господиня сказала: «Ні-ні, нехай вона його принесе, хоч би для того, щоб ви переконалися, що я таки християнка!»

Дочка принесла Євангеліє. Господиня взяла Євангеліє, щоб показати його віруючому сусідові. Коли вона відкрила Книгу, то з неї випали окуляри, вона зраділа і сказала: «Ось, де були мої окуляри, а я їх шукала майже три роки! Як добре, що ви запитали мене про Євангеліє! А то я ще довго шукала би цi окуляри».

Цим усе було сказано: віруючий сусід зрозумів, що вона християнка лише на словах.

Любий друже, як часто ти читаєш Слово Боже? Яке твоє ставлення до Євангелія, такий ти i християнин.

Благословення, якщо Біблія в пошані

Американський пастор розповів такий випадок. Одного успішного бізнесмена в Америцi запитали, що допомогло йому досягти таких успіхів у бізнесі? Бізнесмен пояснив так: «На моєму столі вже 45 років лежить Біблія, яку я читаю. Біблія охороняє мене від нечесних справ і щоразу, коли я заглушував її голос, мав великі труднощі… Я також завжди говорю про Біблію з незнайомими мені бізнесменами та комерсантами. Запитую, що вони думають про Біблію? Якщо хтось із них починає насміхатися або принижувати цю Книгу, не хоче дати конкретної відповіді на моє запитання, то з такою людиною не маю жодних справ. Я переконався, що такий підхід завжди виходив мені на добро. Біблія – це провідник у моєму житті, у моїй діяльності, це моє благословення». Сам Бог дає пораду, що треба робити, щоб мати успіх і бути щасливим: «Нехай книга цього Закону не відійде від твоїх уст, але будеш роздумувати про неї вдень та вночі, щоб додержувати чинити все, що написано в ній, бо тоді зробиш щасливими дороги свої, і тоді буде щастити тобі» (Нав. 1:8). Ісус сказав: «Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!» (Лк. 11:28).

Завдяки Слову Божому приходить мудрість

Служитель Василь Філаретов у проповіді на тему «Про розум» розповів життєвий та дуже повчальний випадок. Сподіваюся, що цей приклад стане доброю порадою для багатьох. Якось брат Василь відвідав одну віруючу стареньку сестру, а вона розповіла йому про свого онука. Цей хлопчик з народження був великою втіхою для батьків, але минув час, і вони помітили, що син дуже повільно розвивається розумово. Батьки звернулися до дитячого лікаря, але полiпшення не сталося. Потім вони зверталися до різних лікарів, але нічого не допомогло.

Батьки дуже засмутилися і не знали, що робити. Цю бабусю відвідала одна старенька сестра і дiзналася про проблему з онуком. Сестра вислухала її і порадила бабусі онука сказати своїй дочці, щоб вони в сім’ї щодня читали з Біблії Псалми та Притчі. Батьки послухали пораду віруючої бабусi. Слово Боже має величезну силу (Рим. 1:16; Євр. 4:12), і воно діє на людину.

Коли онук закінчив третій клас на «відмінно», вчителі дивувалися: нещодавно був відстаючим і з нього насміхалися однокласники, а тепер став відмінником. Звідки прийшло зцiлення? Це подарунок від Бога. Коли читали Слово Боже, онук слухав його. І це Слово наповнювало його розум і серце. Так він здобув мудрість від Господа (Кол. 3:16).

Алісу врятувало гедеонівське Євангеліє

Свідчення Аліси Капошкіної. З дитинства вона дуже грішила. У десять років уже вживала алкоголь, а у шістнадцять уже не уявляла свого життя без спиртного. У компанії поганих друзів крала, обманювала.

У вісімнадцять рокiв Алiса потрапила до в’язниці. Батьки та родичі відмовилися від неї, і життя ставало все гіршим і гіршим… У неї – три судимості, зруйноване здоров’я. Вона лежала в психіатричній лікарні.

Двадцять вiсiм років Алiса блукала у цьому світі, промарнувала все, що мала, і лікарі одного разу сказали їй, що до ранку, мабуть, вона не доживе.

На підвіконні лiкарнi Аліса побачила Книгу, взяла її у руки. Це було гедеонівське Євангеліє. Відкрила та почала читати: «Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді, бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене…Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх», а наприкінці Псалму написано: « поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!» (Пс. 37:2–4, 23). Прочитала і з цією молитвою заснула, а прокинулася здоровою, новою людиною.

Не все одразу ж змінилося. Це був процес. Тепер вона в церкві, має чоловіка та дитину. Стосунки з родичами налагодилися… Бог все змінив і все дав їй. Так сталося завдяки тому, що хтось поклав на пiдвiконнi гедеонівське Євангеліє…

Вплив думок на життя

«Уважай на самого себе та на науку, тримайся цього. Бо чинячи так, ти спасеш і самого себе, і тих, хто тебе слухає!» (1 Тим. 4:16).

Виконуючи цей наказ, людина духовно зростатиме і отримає благословення від Господа. Бажаю звернути увагу на те, на що сьогоднi не дуже зважають, але від чого залежить наше життя – земне та вічне.

Бог дав людині особливий дар – мислення, завдяки якому людина може думати, розмірковувати, аналізувати, приймати рішення, робити висновки, планувати… Усі люди про щось думають і думки є різні: добрі та погані, необхідні та непотрібні, святі і гріховні…

Звідки з’являються думки?

Думки з’являються вiд спілкування з іншими людьми, вiд перегляду та слухання телебачення, інтернету, радіо та преси. У наш розум проникає свiтська інформація i зароджуються різні думки.

Життєві обставини та природні катаклізми: хвороби, аварії, нещастя, війни, теракти, землетруси, цунамі, пожежі, повені тощо. Усе це породжує безліч думок… Ісус пояснив так: «Бо зсередини, із людського серця виходять лихі думки, розпуста, крадіж, душогубства, перелюби, здирства, лукавства, підступ, безстидства, завидющеє око, богозневага, гордощі, безум. Усе зле це виходить зсередини, і людину опоганює!» (Мк. 7:21–23).

Є думки від Бога. Коли читаємо Писання або слухаємо проповідь, то Бог посилає Свої думки. Ось чому Ісус, коли проповідував, сказав: «Тож пильнуйте, як слухаєте!» (Лк. 8:18).

Слово Боже дає пораду, як отримувати думки від Господа. «Хай безбожний покине дорогу свою, а крутій свої задуми, і хай до Господа звернеться, і його Він помилує, і до нашого Бога, бо Він пробачає багато! Бо ваші думки не Мої це думки, а дороги Мої то не ваші дороги, говорить Господь» (Іс. 55:7–8).

Господь дав обіцянку для віруючих: «Оце заповіт, що його по цих днях встановляю Я з ними, говорить Господь, Закони вої Я дам в їхні серця, і в їхніх думках напишу їх. А їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю!» (Євр. 10:16 -17). 1. Бог поклав Неємії на серце думку, що він повинен робити після прибуття до Єрусалиму (Неєм. 2:12; 7:5).

Коли Каїн задумав убити брата Авеля, Бог знав його думки і застеріг, щоб він цього не робив… (Бут. 4:3–7).

Є думки від сатани

  1. Коли Ісус відкрив Своїм учням, що Він повинен постраждати й померти, то Петро сказав Йому: «І, набік відвівши Його, Петро став Йому докоряти й казати: Змилуйся, Господи, такого Тобі хай не буде! А Він обернувся й промовив Петрові: Відступися від Мене, сатано, ти спокуса Мені, бо думаєш не про Боже, а про людське!» (Мт. 16:22–23).

Ісус знав, чиї думки висловив Петро, ​​тому й сказав: «Відступися від Мене, сатано!»

  1. «І повстав сатана на Ізраїля, і намовив Давида перелічити Ізраїля» (1 Хрон. 21:1). Сатана вклав думку Давидові, і наслідки цього гріха були жахливими. «І дав Господь моровицю в Ізраїлі, і впало з Ізраїля сімдесят тисяч чоловіка!» (1 Хрон. 21:14).

Від думок залежить дуже багато. Всі наші слова, справи та вчинки спочатку зароджуються в думках, а потім ми застосовуємо їх у житті… Думки є різні, але їх треба контролювати, звідки вони. Думки необхідно фільтрувати і всі погані – відкидати.

Важливо відзначити, що Слово Боже визначає людину за її думками: «…бо як у душі своїй він обраховує, такий є» (Прип. 23:7).

Ось чому є попередження: «Стережися, щоб у серці твоїм не зродилася зла думка…» (Повтор. Зак. 15:9). Усі люди, в тому числi – і віруючі, грішать і ділами, і вчинками, багато грішать словами, але найбільше – думками.

Я ніколи не чув, щоб когось вилучили з церкви або взяли на зауваження за гріховні думки… Але Бог контролює всі наші думки, бажання та наміри. І за все це потрібно буде дати звіт Йому.

Як очиститися і не допускати поганих думок?

Треба не бути порожнiм, нічим не зайнятим, тому що тоді лізуть погані і гріховні думки… Апостол Іван дає таку пораду: «Не любіть світу, ані того, що в світі» (1 Ін. 2:15). Чому? Тому що у світі є багато поганого та гріховного. Охороняти себе від гріховної інформації та поганих друзів…

Слово Боже, піст і молитва очищають від усякої нечистоти… «Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і немає в нас правди! Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від неправди всілякої» (1 Ін. 1:8–9).

Найголовніше у житті людини – щоб Бог був із нею. А це, як не дивно, залежить від наших думок. Апостол Павло пояснив так: «І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. Наостанку, браття, що тільки правдиве, що тільки чесне, що тільки праведне, що тільки чисте, що тільки любе, що тільки гідне хвали, коли яка чеснота, коли яка похвала, думайте про це!

Чого ви від мене й навчилися, і прийняли, і чули та бачили, робіть те! І Бог миру буде з вами!» (Флп. 4:7–9).

У Божому Слові про думки віруючих є попередження. «А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізнанні, видав їх Бог на розум перевернений, щоб чинили непристойне» (Рим. 1:28). І перераховується 21 злочин. Ті люди, які не думають про Господа, про Його заповіді, про Його Слово, отримують хибний розум. Вони грішать різними беззаконнями…

Думки впливають на здоров’я.

Одна з причин депресії – це погані думки. Якщо людина наповнює себе Словом Божим і добрими думками, стан депресії поступово зникає. Недобрі думки руйнують сім’ю. Близько 70% сімейних проблем – від неправильних думок… Неправильні думки віруючих ведуть до падіння i навiть до смертi. Апостол Павло пояснив так: «Їхній кінець то загибіль, шлунок їхній бог, а слава в їхньому соромі… Вони думають тільки про земне!» (Флп. 3:19).

Подумайте, ці люди працювали разом з апостолом Павлом, яких він ставив за приклад, а потім вони стали ворогами Христа, їхній кінець – смерть. Чому так сталося? Неправильні думки – лише про земне.

У Слові Божому є порада: «Отож, коли ви воскресли з Христом, то шукайте того, що вгорі, де сидить Христос по Божій правиці. Думайте про те, що вгорі, а не про те, що на землі. Бож ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом» (Кол. 3:1–3).

Апостол Павло щодо думок ще так пояснив: «Бо ті, хто ходить за тілом, думають про тілесне, а хто за духом про духовне. Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир, думка бо тілесна ворожнеча на Бога, бо не кориться Законові Божому, та й не може…» (Рим. 8:5–7).

Що означає, що тілесні думки – це смерть?

Пам’ятаєте Ананію та Сапфіру? «І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю?» (Дії 5:3).

Ці думки призвели до смерті Ананію і Сапфіру. Як зрозуміти, що духовна думка – життя та мир? «Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя» (Ів. 6:63).

Слово Боже має силу, воно діє на розум і серце, змінює думки та життя людей, робить їх новими, духовними. Пам’ятаймо, що в Слові Божому написано: «Бо думка тілесна то смерть, а думка духовна життя та мир» (Рим. 8:6). Якщо наші думки будуть правильними, духовними, то життя буде щасливим і благословенним.

Думки дуже важливі у житті людей

Думки мають силу і діють на життя людини та її долю.

Пастор Сергій Іванілов на пастирській нараді служителів міста Сакраменто (США) розповів, що на Донбасі (Україна) один служитель кілька років був у в’язницi за віру та служіння Богові.

Повернувся він додому з підірваним здоров’ям, але добре харчування, любов і турбота сім’ї дали свої результати, і він почав швидко одужувати. У цей час була горбачовська перебудова, і тоді вже відкривали деякі секрети про віруючих.

Один працівник КДБ повiдомив цьому служителю, хто саме доносив на нього. Брат сказав, що не вірить, бо це був один із його найкращих друзів. Тоді кадебешник запросив його до свого кабінету. Він зайшов. Офіцер КДБ показав служителю доноси, які писав на нього найкращий друг. Усі ці доноси були у його справі. Служитель був шокований, він не міг повірити, що таке було…

Це так на нього вплинуло, що втратив сон, апетит, спокій, радість… Він переніс багато за Iм’я Христа: арешт, суд, приниження, гоніння, ув’язнення, розлуку з сім’єю, наруги, злість.

Але зраду – цей сильний удар, який завдав йому брат по вірі, – служитель перенести не зміг – і помер…

Помер не від раку, а від думок

Мій вiруючий родич Стефан Качмарчик якось захворів і його відвезли до лікарні. Коли я дізнався, що він у лікарні, то вирішив разом із дружиною відвідати його. Він лежав на ліжку схудлий і блідий.

Був теплий сонячний день, і ми вийшли на свіже повітря…

Стефан скаржився на біль у шлунку і сказав мені, що незабаром він помре. Я запитав, чому він так думає? Йому було трохи більше шестидесяти років. Він пояснив, що у нього, напевно, рак шлунку, і його життя добігає кінця. Ми помолилися та пішли.

Так сталося, що через десять днів він помер, але не від раку. Цього дiагнозу у нього не виявили. А від думок i страху, оскільки дуже переживав. Ці переживання дали велике навантаження на серце – стався інфаркт – і він помер.

Те, чого він боявся, про що говорив, чого очікував, призвело до смертi. «Ісус же думки їхні знав і сказав: Чого думаєте ви лукаве в серцях своїх?» (Мт. 9:4). Ісус сказав учням: «Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?» (Лк. 24:38).

Думки про минуле не дають спокою

Це було у 1974 роцi. Якось пізно увечері, об 11:30, прийшов до нас капітан мiліції Андрєєв. Він покликав мене та батька до спальні, і одразу закрив штори на вікнах, щоб ніхто не бачив, що він зайшов до нас. Капітан мiліції пояснив, що доки за наказом начальства не приходив на Богослужіння, щоб штрафувати, і не чув проповіді, то спав спокійно. А тепер думки не дають йому ні сну, ні спокою.

Я запитав його, що саме його турбує. Капітан підняв руку вгору і сказав, що він здивований, чому вона не всохла. Потiм почав сповідувати свої гріхи, які він скоїв ще у 30-х роках. Виявляється, за наказом начальників вiн розстрілював віруючих… Тепер совість його судить, вiн зрозумів, що віруючі – не вороги народу, як їх колись навчали, але чесні, працьовиті люди, які вірять у Бога.

Його дружина дуже хворіла, і він це розцiнював, як покарання вiд Бога. Капітан мiліції запитав, що йому робити i чи є вихід із цього стану. Я пояснив, що у Бога для нього є вихід. Потрібно прийти в Дiм молитви i щиро покаятися. Капітан сказав, що йому важко це зробити, бо втратить роботу. Запитав, чи немає іншого виходу? Я пояснив, що Бог для всіх людей дав однакову можливість: тільки через віру в Євангеліє та щире покаяння можна отримати прощення гріхів, мир з Богом та життя вічне.

Капітан Андрєєв почав регулярно відвідувати Дiм молитви. Незабаром його звільнили з роботи… Він поїхав до дітей у Росію з наміром покаятися у гріхах, щоб примирившись із Богом, отримати вічне життя.

«Бо кожен, хто покличе Господнє Ім’я, буде спасений» (Рим. 10:13).

Кров Христа очищає від гріховних думок

Читаючи Слово Боже, бачимо, що сатана найбільше атакує розум людини. Він посилає свої недобрі, нечисті, гріховні думки, намагаючись опанувати нашим розумом. Так сатана атакував розум Єви, вклав свої думки – і вона згрішила (Бут 3:1–6).

Давиду сатана вклав думку перерахувати ізраїльтян (1 Хрон. 21:1). Через цей гріх померло 70 000 людей (1 Хрон. 21:16).

Апостолу Петру диявол також вклав свою думку (Мт. 16:21–23; Мк. 8:31–33). Ананія допустив сатані вкласти у серце думку збрехати Святому Духу (Дії 5:1–11). Як наслідок – Ананія та його дружина Сапфіра померли.

Чарльз Сперджен у книзі «Євангельські проповіді» дає пораду, як перемагати погані та гріховні думки. Він написав: «Незважаючи на всі блюзнірські думки та зухвальства в душі, необхiдно увірувати в Христа. Якщо думки були дуже грішні і богохульні, треба прийняти Христа вірою і покладатися на Нього. Мені сказали, що слон, проходячи мостом, перевіряє колоди ногою, чи витримають вони його. Навіть якщо ти вважаєш себе великим грішником, твої грiхи важкi, як слон, – перед тобою міст. I вiн дуже міцний».

Мостом у вічність є Ісус Христос, Його Кров очищає від усякого беззаконня, якщо ми сповідуємо свої гріхи і щиро каємося (1 Ів. 1:7–10).

Iз книги пастора Ярослава Борсука 

“Реальнi життєвi приклади”

Поділіться цією публікацією в соціальних мережах